Наш бизнес-партнер Bikinika.COM.UA

Казка для дітей або дорослих?

Я вже достатньо надивилася мультфільмів про Алісу, а скільки екранізацій бачила - відомих і не дуже, і, звичайно ж, неодноразово читала книгу Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес» (не дуже люблю електронні книги, тому беру тільки паперові). І ось, подивившись кілька разів фільм Тіма Бертона, знову вирішила прочитати її в повному варіанті.
І знову вона мене не розчарувала. Стільки фантазії, гумору і загадок в одній книзі!
«Аліса в Країні Чудес» для дітей і «Аліса в Країні Чудес» для дорослих - це дві різні книги. Якщо читати дітям повний (не скорочений варіант) книги, то вони половину не зрозуміють. А дорослим читачам дитячий варіант здасться повною нісенітницею і нісенітницею. Напевно, тому малочітаемом дорослі вважають казку дитячої.
На мій погляд, ця книга спочатку для дорослих, а потім для дітей.
Історія про дитину, яка починає знайомитися з навколишнім світом, а цей світ абсолютно йому незнайомий, а тут ще ці дивні персонажі, з якими просто неможливо домовитися, тому що вони постійно на щось ображаються і суперечать самі собі. Алісі весь час доводиться шукати підхід до кожного з них, щоб якось пристосуватися до нової обстановки. Дівчинка постійно змінюється (то вона зростає, а то зменшується, то вважає себе незначною, а то абсолютної. Аліса так і не може зрозуміти, хто ж вона насправді: «Я стільки раз ставала то тим, то цим, що абсолютно в цьому заплуталася». Взагалі-то все дивні персонажі в казці - це дорослі, які зайняті своїми «дуже важливими» думками і справами, постійно «вантажать» дитини нескінченним потоком заборон, настанов, приписів, нав'язують певні моделі поведінки і стереотипи; і дитина змушена грати за дорослими правилами.
«Аліса в Країні Чудес» дуже незвичайна казка, яку можна порівняти з декількома енциклопедіями - поведінки, психології, етики.
Перш за все, ця казка вчить ніколи не губитися, навіть якщо ви зіткнулися з чимось незрозумілим і перш небаченим, тому що, як тільки ви прийміть нові правила, у вас відразу зміниться життя, і часто в хорошу сторону. Скільки ми бачимо фільмів або читаємо книг, коли герої стикаються з чимось незвичайним і губляться, впадають в паніку, божеволіють. Аліса просто прийняла казковий світ як реальний і відмінно в ньому устроілась.Гібкость психіки може допомогти вижити і в нашому світі, не здатися перед виникаючими складнощами, а всюди знайти щось позитивне.
Казка ця дуже добра, навіть Червона Королева не справляється зі своєю злий роллю, і це також дуже добре. Всі ми по-своєму бачимо світ і якщо для нас він складається з одних злодіїв і грубіянів, то так воно і виявиться в підсумку, як не дивно. Якщо ж ми помічаємо тільки хороше і красиве, то так воно і буде насправді.
Для визначення «Аліси ...» найбільше підходить англійське слово «нонсенс». Саме в такому звучанні «нісенітниця» стає «нісенітницею зі змістом».
Тут світ простий і безпосередній, як розум дитини. Тут дуби дубасять, від здоби добрішають, від перцю суперечать, а від гірчиці засмучуються. Тут впадають у відчай за шестигодинною чаєм. Тут царство каламбурів і прихованих смислів.

«- Звідки береться хліб? Відповідай!
- Це я знаю, - радісно почала Аліса. - Він печеться ...
- Печеться? - повторила Біла Королева. - Про кого це він печеться?
- Чи не про кого, а з чого, - пояснила Аліса. - Береш зерно, мелеш його ...
- Чи не зерно ти мелеш, а нісенітницю! - відрізала Біла Королева.
- обмахніть її, - сказала з тривогою Чорна Королева. - А то у неї від розумового напруження почнеться жар! ».
Казка весела, сумна, незвичайна, безглузда, з глибоким філософським змістом, психологічна, терапевтична ... Це все про «Алісу»!
Отже, «Аліса в Країні Чудес» - чарівна стерео-казка про соединенность з собою. Незважаючи на те, що багато хто не розуміє її, вона протягом другої сотні років є фінансово успішною. Правда завжди лише в тому, чого люди не говорять, - і все справжнє починається, коли заступається за свої межі. Немає такого Бармаглота, якого не здолає Бравн воїн! А прийняти і слідувати своїй дивацтва - це окрилює!). Адже «і ти, я і - ми не в своєму розумі».
І, звичайно, знайдуться люди, які не погодяться з моїми висновками. Це нормально. Скажу словами Чеширського кота: «Розуміти мене необов'язково. Обов'язково мене любити і годувати вчасно ».
PS Ах, так, трохи не забула! Перечитувати книги буває дуже корисно, тому що наше сприйняття світу змінюється під впливом різних факторів в протягом усього життя, а значить, є шанс знайти щось цікаве і краще зрозуміти самого себе, зрозуміти, наскільки ти змінився за певний період часу. І чи змінився взагалі?

Мічуріна Н. А., зав. ООВЧ Центральної міської бібліотеки ім. Д. Н. Маміна-Сибіряка